Дитина не хоче йти до школи: з чого почати

Запитайте про конкретну частину дня

Поговоріть, коли не треба поспішати з дому. Почніть зі спостереження: «Я помітив, що перед школою ти часто кажеш, що болить живіт. У який момент тобі найважче?» Запитайте про дорогу, вхід у клас, перерви, окремі уроки, спілкування з однолітками й відчуття безпеки. Залиште час відповісти. Якщо говорити важко, запропонуйте показати в розкладі частину дня, якої дитина уникає. [1, 2]

Що уточнити у вчителя

Попросіть коротку приватну розмову. Розкажіть, коли зміни почалися і що бачите вдома. Запитайте, що помічають у школі: коли дитина включається в роботу, після чого їй стає важче, чи змінилося спілкування на перервах. Домовтеся, хто зустріне дитину вранці або до кого вона може підійти по допомогу. Призначте час, коли обговорите, чи ця домовленість спрацювала. [1, 2]

Як діяти, якщо дитина розповіла про цькування

Подякуйте дитині, що розповіла. Скажіть, що вона має право на безпеку й ви допоможете. Запишіть дати, місця й те, що відбулося. Якщо є повідомлення онлайн, збережіть скриншоти приватно. Повідомте керівництво школи й попросіть конкретний план безпеки: до кого йти, де можна чекати на дорослого та як школа повідомить про свої дії. За безпосередньої загрози безпеці звертайтеся по екстрену допомогу. [2, 3]

Коли звернутися до лікаря або психолога

Якщо біль, нудота чи інші скарги повторюються, обговоріть їх із педіатром або сімейним лікарем. Якщо труднощі з відвідуванням тривають або істотно впливають на сон, спілкування чи навчання, зверніться також до шкільного або дитячого психолога. Розкажіть, що вже відомо і які домовленості зі школою допомагають. [1]

Приклад першого повідомлення вчителю

«Дитині останні два тижні важко йти до школи. Найбільше вона хвилюється перед великою перервою. Чи можемо сьогодні або завтра поговорити приватно, щоб зіставити спостереження і домовитися, до кого дитина може підійти, якщо їй буде страшно?»